чернець

(член релігійної громади, який прийняв постриг), ченчик, че[и]рчик, каптурник, чорноризець, чорноризник, чорнорясник; брат (член релігійного братства); затво[і]рник (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); схимник (той, хто прийняв схиму — найвищий ступінь чернечого аскетизму у православній церкві); капуцин (чернець католицького ордену); скитник (чернець / старообрядець, який живе у скиті); дервіш (мусульманський чернець-жебрак); лама (монах-буддист); факір (мусульманський / індуїстський манрівний чернець, що дав обітницю жити із жебрацтва)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • чернець — ченця/, діал. черця/; мн. ченці/, діал. черці/. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах. || перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самітно,… …   Український тлумачний словник

  • чернець — [чеирне/ц ] чеин ц а/, ор. чеинце/м, м. (на) чеинце/в і/чеин ц у/, мн. чеин ц і/, чеин ц і/ў …   Орфоепічний словник української мови

  • чернець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • чернець-пустельник — ченця/ пусте/льника, ч. Чернець відлюдник, що прийняв чорну схиму і подвижничає у пості та молитвах серед лісових нетрів, у пустелі, печері, замурованій келії тощо …   Український тлумачний словник

  • інок — чернець, монах …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • келар — чернець, який відає монастирське господарство …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Гинзбург, Михаил Давыдович — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/11 октября 2012. Пока процесс обсужден …   Википедия

  • искати — Искать искати (3) 1. Добиваться, домогаться, стараясь получить что л., достигнуть чего л.: И рече ему (Игорю) Буи Туръ Всеволодъ: ...а мои ти Куряни свѣдоми къмети: ...сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ, ищучи себе чти, а князю славѣ. 7 8.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • а — (а13000) союз. 1.В соедин. знач. И, притом: г҃и помози рабоу [с]воемоу михаилъ а міръскы бѣ[л]ына Мин 1097 (ноябрь), 89 об. (запись); аще ли ка˫а обида ведѣте м˫а къ кн˫азю вашемоу а къ братоу моѥмоу и г҃ноу СкБГ XII, 14а; кончаны быша книгы си˫а …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • датисѧ — ДА|ТИСѦ (141), МЬСѦ, СТЬСѦ гл. 1. Страд. к дати в 1 знач.: златьникъ ѥдинъ да дастьсѩ реченымъ старьцьмь на всѩкѹ не(д). УСт ХІI/ХІІІ, 243 об. 2. Быть отданным, переданным: дастьсѩ наслѣдье братѹ его. (δώσετε) КР 1284, 258б; и цѣна ихъ да дастьсѩ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.